Середа, 09.07.2025, 16:00
Коростишівський 
Будинок дитячої творчості
Пошук

Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 75
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

 

 

 

Шляхи оптимізації

навчально – виховного процесу

в Коростишівському

Будинку дитячої творчості

 

 

 

 

Підготувала

методист Коростишівського

Будику дитячої творчості

Шевченко Тетяна Григорівна

 

 

 

Діти тим талановитіші та розумніші,

чим більше

можливостей бути

талановитими

й розумними ми їм надамо.

О. Грединарова

 

В умовах відродження національної системи освіти позашкільні заклади стають невід'ємним компонентом освітньої структури, який сприяє всебічному, гармонійному розвитку особистості учня, його соціальній адаптації та самореалізації в суспільстві. Позашкільні заклади, що працюють у соціально-культурній та освітній сферах, доповнюють шкільну освіту та створюють позитивне виховне середовище для учня. Вони виступають гнучкими виховними інфраструктурами, спроможними здійснювати виховання громадянина незалежної держави України - творчої особистості, здатної вдосконалювати себе та свою країну.

За останні десятиріччя значно підвищилися вимоги до позашкільної освіти як рівноправного інституту в загальній системі освіти, відповідно до чого постало питання щодо переосмислення стратегічних питань оновлення або реформування діяльності позашкільних навчальних закладів. При цьому головним залишається визначення, що позашкільна освіта – це спеціально організована діяльність, яка має яскраво виражену власну специфіку впливу, що дає їй певні переваги перед іншими засобами виховання. Це, передусім, добровільність участі дітей у позашкільній роботі; диференціація її за інтересами і спрямованістю на певний тип діяльності; постановка конкретних практичних завдань перед кожним вихованцем у його творчому становленні; оволодіння знаннями та уміннями за індивідуальними планами.

Сьогодні навчально-виховний процес у позашкільних навчальних закладах передбачає охоплення таких галузей знань і практичної діяльності, які виходять за межі уроку, підручника, навчального плану школи. Тому педагогічним працівником цих закладів повинна бути особа з високими моральними якостями, яка має належний рівень професійної підготовки, здійснює педагогічну діяльність, забезпечує результативність та якість своєї роботи.

Позашкільна освіта у загальній системі вільного часу забезпечує дітям доступ до культурних цінностей, які не вивчають у школі, конкретизує та розширює, поглиблює та інтегрує знання й уміння, які, отримують діти в школі, орієнтує їх на застосування знань та відпрацювання умінь у практичній діяльності. Саме в системі позашкільної освіти ведеться пошук шляхів оновлення змісту навчального-виховного  процесу, впровадження різних форм організації профільного навчання.

Мобільність позашкільних закладів в сучасних умовах передбачає постійний моніторинг результатів якості освіти, внутрішню перебудову змісту та її методичного супроводу, активізацію зв’язків з іншими соціальними інститутами суспільства на міжгалузевій основі.

Позашкільні заклади мають перевагу перед існуючими освітніми закладами через можливості вільного вибору організації соціально-педагогічної діяльності. А це, в свою чергу, реально задовольняє соціальне замовлення на профільне навчання, допрофесійну підготовку та якісну початкову професійну освіту безпосередньо самих дітей та батьків, а також різних суспільних інститутів (органів влади, організацій, підприємств тощо).

Вільний вибір дитини – це головна умова визначення змісту й організації педагогічної діяльності позашкільного закладу. Основними компонентами тут є – свобода, автономність та відповідальність учасників освітнього процесу. І тому позашкільна освіта – абсолютно самостійне джерело освіти, що сприяє досягненню результатів у вихованні компетентної особистості в різних життєвих сферах

Запорукою успіху у системі позашкільної освіти є наявність методології керівництва, в основі якої лежить формування навичок самостійного здобуття знань,  генерування ідей, необхідних для життя у досить нестабільному та  динамічному соціумі.

В Цьому аспекті як ніколи актуальною стає оптимізація навчально- виховного процесу  в позашкільному закладі . як необхідна умова підвищення ефективності його роботи.

Адміністрацією  Коростишівського  Будинку дитячої творчості визначені такі приорітетні напрямки  спрямовані на оптимізаціяю навчально- виховного процесу : оптимізація управління навчальним процесом, освітньо- методична робота з педагогічними кадрами , підвищення якості навчально-виховного процесу шляхом запровадження інноваційних активних форм роботи з вихованцями та створення умов для реалізації здобутих гуртківцями знань та творчого потенціалу.

Головна рушійна сила позашкільної освіти – педагоги, які щодня та кожну хвилину віддають себе дітям, працюють на захисті дитинства.

Педагог – позашкільник – не лише професія. Це поклик душі, це Божий дар. Адже не кожен може розкривати таланти дітей, наповнювати світлом дитячі душі.

Позашкільну освіту діти здобувають на добровільних засадах, у свій вільний час. Тому залучити та утримати дитину в позашкільному навчальному закладі може тільки педагог, який є особистістю і професіоналом. Саме такий педагог, наставник розкриває таланти людини, відкриває шлях до здійснення дитячих мрій, реалізації здібностей, учить наполегливо працювати, бути відповідальним, набувати необхідний соціальний досвід.

Реалізація будь-якої програми значною мірою залежить від педагога, а саме –від його професіоналізму та вміння трансформувати свої знання учневі, які стануть інвестиціями в його майбутнє.

Ефективність роботи гуртка знаходиться у прямій залежності від професійної майстерності педагога, його спроможності здійснювати роботу з розвитку творчого потенціалу кожного школяра, а саме: вміння проявляти творчу активність, організованість, нестандартність у процесі розв’язання творчих завдань, самостійність, ініціативність тощо.

Педагогічне мистецтво виникає тільки там, де навчальний матеріал обов’язково збагачується почуттями, емоціями, думками педагога та школярів. Творчість керівника гуртка не може бути вільною так, як педагог обмежений певними обов’язками, власним станом, поведінкою вихованців. Творити ж потрібно сьогодні і тепер. Тому керівники гуртків, методисти закладу постійно працюють над пошуком нових форм і методів проведення занять, впроваджуючи їх у навчально-виховний процес колективу та систематично працює над підвищенням свого фахового рівня.
Гармонія розуму і почуттів – основа педагогічної технології і техніки, які при постійному вдосконаленні ведуть до педагогічної майстерності, що, у свою чергу, є передумовою творчості. При творчому підході до організації навчально-виховного процесу в позашкільному закладі з’являється можливість здійснювати процес формування гармонійно розвиненої особистості в суспільстві. Успіх у вихованні творчої особистості залежить від умілого сполучення навчальних занять з діяльністю вихованців в позаурочний час.

Професійну компетентність педагога ми розглядаємо як особистісну характеристику людини, яка повноцінно реалізує себе в житті, володіючи відповідними знаннями, вміннями, навичками, досвідом та культурою.

 

Важливим фактором підвищення кваліфікації педагогів від рівня якої залежить удосконалення навчально-виховного процесу в закладі є методична робота. Саме вона забезпечує безперервний, системний характер науково-методичної роботи, безпосередньо пов’язаної з проблемами, над якими працюють педагоги, ходом і результатами якого є навчально-виховний процес. Дає можливість організаторам глибоко, впродовж певного часу вивчати діяльність їхньої роботи та паростки перспективного педагогічного досвіду.

Відповідно до Закону України "Про позашкільну освіту” на виконання річного плану визначальною науково-методичною проблемою над якою працюють педагоги закладу є "Розвиток творчого потенціалу, інтелектуальних здібностей та життєвої компетентності особистості в сучасному позашкільному закладі»

Завдання методичної роботи:

всебічне інформування педагогів про сучасні наукові педагогічні досягнення;

створення належних умов з метою сприяння підвищенню професійної майстерності педагогів через розвиток у них творчого потенціалу;

  • формування бажання працювати по-новому;
  • оволодіння змістом та методикою інноваційних педагогічних технологій;
  • трансформація наукових ідей у педагогічну практику;
  • освоєння технологій розробки та застосування педагогічних інновацій;
  • моніторинг готовності вчителя до використання інновацій;
  • вивчення, узагальнення, поширення перспективного педагогічного досвіду;
  • сприяння соціалізації педагогів і учнів в умовах інформаційного суспільства;
  • формування індивідуального стилю діяльності педагогів .

У рамках роботи над науково-методичною проблемою в закладі організована діяльність таких форм роботи:

  • робота з методичної проблеми;
  • методичні об’єднання;
  • методичні читання.
  • Наукове забезпечення через засоби педагогічної інформації:
  • методичні рекомендації;
  • експрес-інформації "Нові методичні видання»;
  • індивідуальні консультації ;
  • Школа молодого педагога

Значна увага в закладі приділяється участі педагогів в основних творчих заходах:

●відкритізаняття гуртків;

●творчих звітах гуртків;

●виставках дитячих робіт;

●участь у обласних педагогічних фахових конкурсах;

●висвітлення матеріалів з досвіду та результатів  роботи в засобах масової інформації.

 

План роботи « Школи молодого педагога» Коростишівського  БДТ

Завдання:

-надання адресної методичної допомоги молодим педагогічним працівникам;

-забезпечення особистого професійного росту та безперервної освіти молодих спеціалістів їх реалізації та соціалізації в колективі;

- забезпечення якості навчально-виховного процесу;

- закріплення молодих кадрів у закладі.

Зміст  роботи

Терміни

Відповідальні

1

Співбесіда про особливості навчально- виховного процесу в позашкільному закладі. Підготовка до формування навчальних груп. Ознайомлення з посадовими обов’язками та навчальними програмами. Інструктаж з правил  ТБ.

Закріплення наставників.

серпень

Директор,

методист

2

Залучення молодих педагогів до проведення Дня відкритих дверей

13 вересня

Культорганізатор

3

Інструктаж про особливості планування навчально-виховної роботи та вимоги до оформлення гурткової документації.

До 15.09.

Методист

4

Вимоги  до гурткового заняття.

Типи і форми занять.

Дотримання на гурткових заняттях правил  ТБ та санітарно-гігієнічних норм.

Відвідування гурткових занять наставників.

Жовтень

Методист,

наставники

5

Круглий стіл «Імідж керівника гуртка»

-Вимоги до діяльності педагога на гуртковому занятті.

-Ознайомлення з схемою самоаналізу гурткового заняття.

- Обговорення  поточних проблем і труднощів.

Листопад

Методист

6

 Самоосвіта як джерело індивідуального росту педагога.

Вибір методичної теми для самоосвіти.

Грудень

Молоді педагоги,

методист

7

Аналіз уроків молодих педагогів , контроль якості навчання та стану відвідування занять гуртківцями.

Січень-лютий

Директор,

методист

8

Розвиток пізнавальної активності і мотивації вихованців на гуртковому занятті. Використання активних форм  і методів у навчальному процесі.

Березень

Методист,

Голова МО

9

Залучення молодих спеціалістів до роботи методичного об’єднання

та методичних читань

Протягом

року

Голова  МО

10

Анкетування на виявлення професійних труднощів та ступеню комфортності в колективі

Квітень

Методист

11

Обмін досвідом роботи «Результати та перспективи моєї праці»

Вивчення проблем та  потреб слухачів ШМП.

Підготовка до роботи у літньому таборі.

Планування роботи на літній період.

Створення портфоліо молодого педагога.

Травень

Методист,

культорганізатор,

молоді педагоги

 

Методичні читання 2013 – 2014 н.р

  1.  Демократизація як важливий  принцип організації навчально-виховного процесу в позашкільному закладі. Виховання громадянської активності гуртківців шляхом залучення до роботи в учнівському самоврядуванні

 

  1.  Формування в гуртківців національного світогляду, громадянських поглядів і переконань на основі участі в дитячих об’єднаннях за інтересами та упорядкування впливу соціального середовища.

 

  1.   Роль інноваційних педагогічних технологій в оптимізації навчально-виховного процесу. Проектні технології як засіб соціалізації вихованців   гуртків.

 

  1.   Основні  напрями діяльності педагогів що до формування у гуртківців громадянської культури. Державна символіка, народні традиції як фактори формування громадянськості.

 

 

План роботи методичного об’єднання керівників гуртків

Коростишівського Будинку дитячої творчості

2012-2013 н. р.

1. Компетентісний підхід – стратегічний орієнтир розвитку позашкільного навчального закладу.

Модель життєтворчих компетенцій особистості.

2. Психологічні аспекти  визначення обдарованої дитини.

Тренінги для розвитку творчих здібностей вихованців.

3. Прогресивні технології навчання – як інструмент формування життєстійкої та життєздатної особистості в умовах сучасного освітнього закладу.

4. Формування креативної особистості за допомогою ціннісних орієнтацій молоді.

2014 -2014 н.р.

1. Активні форми навчання. Суть та використання активних форм навчання у навчально-виховному процесі.

2. Комп’ютерні технології у навчально-виховному  процесі. Створення презентацій   ( практичне заняття).

3. Педагогіка співробітництва в гуртковій роботі, шляхи здійснення.

4. Технологія розвитку творчої особистості Генріха Альштуллера.

 

РОЗВИТОК ТВОРЧО ОБДАРОВАНОЇ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ ДІЯЛЬНОСТІ ПОЗАШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ЗАКЛАДУ

На сучасному етапі процесу оновлення змісту освіти постає проблема розробки та впровадженням у педагогічну практику ефективних технологій розвитку інтелектуальних і творчих здібностей особистості, формування її пізнавальної та творчої активності. Це зумовлено швидкими темпами розвитку суспільства, які спостерігаються в останні роки, необхідністю пошуку шляхів виходу нашої економіки з занепаду, впровадження нових технологій

Наша країна потребує докорінних змін у системі управління виробництвом, раціонального використання виробничих ресурсів із врахуванням творчих можливостей особистості. Лише творча особистість, спроможна створювати, управляти, пропонувати нові ідеї, нові технології, нові напрямки розвитку, знаходити шляхи виходу зі складних нестандартних ситуацій. Тому забезпечення кожній людині можливості використання свого творчого потенціалу є одним із найголовніших завдань позашкільних закладів.

 Концепція розвитку творчої особистості ґрунтується на науково-правовій базі освітньої галузі: Національна доктрина розвитку освіти країни, Закон України ,,Про освіту” і полягає втому, що творча діяльність школярів і педагогів розглядається не як одна із складових педагогічної системи, а як її головна ідея.

 Аналіз практичної діяльності гуртків, творчих позашкільних навчальних закладів різних напрямів позашкільної освіти дає підстави стверджувати, що навчальний процес у них характеризується елементами пошукової та дослідницької роботи, які стимулюють педагогів-позашкільників до розвитку творчих здібностей школярів з метою поглибленого вивчення матеріалу та урізноманітнення пізнавальної, дослідницької діяльності вихованців, а саме:

• активізацією навчання за допомогою проблемних, дослідницьких методів з поступовою передачею обдарованим і талановитим вихованцям ініціативи в організації групової або самостійної творчої діяльності;

• творчою взаємодією педагога і вихованців, що сприяє вільному вибору ними форм і засобів творчої діяльності, творчій винахідливості, розкутості, домінуванню власної пошукової або дослідницької практики над репродуктивним засвоєнням знань, умінь та навичок;

• реалізація принципу індивідуального підходу в організації навчально-виховного процесу, що сприяє створенню умов для розвитку специфічних особистісних якостей вихованців як суб’єктів творчого освітнього процесу відповідно до власних уподобань та пізнавальних запитів.

Позашкільна діяльність сьогодні розглядається як одна з головних ланок безперервної освіти в системі виховання всебічно розвиненої особистості, найповнішого розкриття її здібностей і нахилів, створення умов для розвитку й підтримання талантів та обдарувань у галузі науки, техніки, мистецтва тощо. Забезпечення при цьому можливостей щодо вибору діяльності, до якої дитина виявляє зацікавленість, створює необхідні передумови для прояву її природних здібностей.

Педагогічний колектив позашкільного закладу повинен цілеспрямовано здійснювати роботу над розвитком інтелектуальної, емоційної, моральної та духовної сфери особистості, сприяти її професійному самовизначенню, забезпечувати потребу у творчій самореалізації. Тому наш позашкільний заклад вже не перший рік працює  над проблемою формування творчо обдарованої особистості і найважливіше завдання – формування освіченого, гідного громадянина України. У першу чергу йдеться про формування особистості дитини, розвиток її здібностей, підготовка до подальшої освіти, до фахової трудової діяльності, виховання на традиціях свого народу.

Методисти, керівники гуртків активно працюють з педагогами інших позашкільних закладів освіти, з дітьми і з батьками над проблемою, яка б максимально розвивала особистість учня і педагога.

Педагогічний колектив позашкільного закладу  постійно працює над новими формами роботи по сприянню розвитку особистості, впроваджує сучасні навчально-виховні технології, працює над підвищенням професійної майстерності, зокрема через ефективні форми та методи навчання,  переходом на нові освітні моделі, інноваційні технології навчального процесу, виховання та розвитку особистості.

В процесі систематичного залучення вихованців гуртків до пошукової, дослідницької та експериментальної діяльності відбувається розвиток їхніх творчих здібностей та творчої активності, а саме:

• домінує позитивна мотивація творчої діяльності, усвідомлення значення творчих потреб, мотивів, цілей як провідних у розвитку та життєдіяльності;

• відбувається розвиток творчих рис характеру (цілеспрямованості, ініціативності, допитливості, самостійності, вимогливості, наполегливості, винахідливості, оригінальності, організованості, працелюбності);

• відбувається розвиток творчих якостей інтелекту; логічного, цілісного сприйняття дійсності, творчої уяви, фантазії, інтуїції, уваги, пам’яті, вміння розв’язувати життєві задачі, розробляти творчі проекти;

• формується творча самосвідомість, що виявляється у самопізнанні, самооцінці, самоорганізації, прагненні до самореалізації та самовдосконалення;

• триває постійне зростання потенціалу творчої діяльності; бажання систематично здобувати нові знання, фрмувати вміння, навички, творчо їх використовувати, досліджувати, експериментувати;

• продовжується формування психічних якостей творчої особистості, її темпераменту, властивостей нервової системи (чутливості, пластичності, працездатності) та відповідно до них відповідного індивідуального стилю діяльності й поведінки, у процесі якого використовуються найкращі та коригуються слабкі (з точки зору вимог до творчої діяльності) якості нервової системи конкретного вихованця.

Рекомендуємо в роботі з обдарованими учнями:

  • застосовувати проблемний метод у навчанні;
  • проводити самостійні роботи творчого характеру;
  • застосовувати індивідуальний підхід у навчанні;
  • впроваджувати розвивальні творчі ігри;
  • розв’язувати творчі завдання.;

   застосовувати  принцип оптимізації навчальної діяльності

 Принцип оптимізації навчання, автором і засновником якого є російський дидакт Ю. К. Бабанський, полягає в навмисному виборі змісту, методів, форм і прийомів дидактичного впливу, які забезпечували б найкращий результат у навчанні. Проте оптимізація передбачає підвищення ефективності навчального процесу не будь-якими засобами, а найбільш доцільним, найбільш відповідним для конкретної ситуації їх комплексом.

         Отже, педагог, спираючися на власну обгрунтовану методику роботи, витрачає мало часу на вирішення навчально-пізнавальних завдань, але отримує високий позитивний результат.

 Процес оптимізації можна зобразити за такою формулою:

 

Q = V/t,

де Q – кількість робочого часу; V – обсяг виконаної учнем роботи; t – кількість часу, витраченого учнем.

Формула оптимізації надає педагогові можливість визначити реальну насиченість навчальних занять.

Основні правила цього принципу (за Ю. К. Бабанським):

 – комплексний підхід до визначення завдань навчання;

 – конкретизація завдань навчання з урахуванням індивідуально-психічних особливостей учнів;

 – чітке визначення змісту навчання шляхом виокремлення головного, міжпредметних координацій та раціонального структурування навчального матеріалу;

 – добір таких методів і дидактичних засобів, які дають змогу найбільш успішно вирішувати поставлені завдання за визначений час;

 – добір таких організаційних форм навчання, які дають змогу найбільш успішно вирішувати поставлені завдання за визначений час;

 – диференційований та індивідуальний підхід до учнів у дидактичному процесі;

 – створення умов для ефективного вирішення поставлених дидактичних та інших завдань за визначений час;

 – раціональне поєднання керування навчально-пізнавальною діяльністю і самоуправління учнів, оперативне регулювання і коригування перебігу дидактичного процесу;

  Педагогічний супровід обдарованої дитини в  Коростишівському БДТ складається з таких структурних компонентів:
1. Створення сприятливих умов для творчої самореалізації.
2. Включення до художньо-естетичного простору закладу.
3. Моніторинг творчих досягнень.
4. Свобода вибору напряму творчої діяльності.
5. Підтримка під час навчання і творчої самореалізації.
6. Створення ситуації успіху.
7. Заохочення самостійної творчої діяльності вихованців.
8. Залучення до колективної творчої діяльності в межах  БДТ


    Організаціяроботизобдарованимидітьмивумовахнашогозакладуспрямовананавиявлення, розвиток, підтримкупотенціалукожноговихованцяівключає:
   • орієнтаціюнаособистісніінтереси, потребиіздібностідитини;
   • вільнийвибірвихованцямивидівісфердіяльності;
   • допомогувихованцямупроцесісамопізнанняйсамореалізації;
   • оцінюваннядосягненьдитинизашкалоюїїпотенційнихможливостей, анепорівнянозіншими;
   • можливістьвільногосамовизначенняйсамореалізації.

 

 

 

 

 

 

Основні заходи щодо пошуку, підтримки, навчання і виховання обдарованих дітей

І.Підвищення рівня інформаційного та науково-методичного  забезпечення педагогічних працівників

№ п/п

Заходи

Відповідальні виконавці

Час

реалізації

  1.  

Поповнити  банк психодіагностичних методик, спрямованих на виявлення обдарованих дітей

Методист, кер. гуртків

Постійно

  1.  

Організовувати  семінари, семінари-практикуми, круглі столи, майстер-класи для кер. гуртків з питань інноваційних методів роботи з обдарованими дітьми та учнями

Методисти

Постійно

  1.  

Забезпечити   підвищення фахового рівня  педагогічних працівників шляхом залучення їх до участі   програмах, конференціях, семінарах, тренінгах  методкабінету районноговідділу освіти з питань роботи з обдарованими дітьми

Методисти райво

Постійно var container = document.getElementById('nativeroll_video_cont'); if (container) { var parent = container.parentElement; if (parent) { const wrapper = document.createElement('div'); wrapper.classList.add('js-teasers-wrapper'); parent.insertBefore(wrapper, container.nextSibling); } }

Вхід на сайт
Календар
«  Липень 2025  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Архів записів
Copyright MyCorp © 2025Безкоштовний хостинг uCoz